Привольем пахнет дикий мед, Пыль - солнечным лучом,
Є така пісня, про Помаранчевий настрій. Під ню весело пригати, а ще веселіше з кимось. Вот зарас вищезгадана пісня такого настрою не створює. Все не помаранчеве, а грязне як моя вчорашня майка, аборване, як ті дурнуваті джинси. Бе-бе-ееее... Вчорашні припадки мезантропії не проходять. Дарма було надіятись, що 4годинний сон їх вилікує. Ненавиджу всіх і вся, а себе найбільше.