В якусь мить все стало на свої місця. Якби там не було, і яка б хороша не була мама-анархія, врешті я люблю впорядкованість. Так добре знати, що десь у далекому-далекому королівстві Л живе, ну не зовсім прекрасний принц), на якого можна словесно і подумки покластись у хреновату хвилину життя, поділитись чимось , що приносить щастя в даний момент, та ще й мати повний фрі-лав. Дякую тобі , за твою тушку , муженьок) Ай-лав-ю!