Ми живемо не для себе , а для господа нашого . І помираємо ми не для себе , а для господа нашого ... Тільки в церкві можу неперервно і непорушно простояти півтори години . Напевно тому , що лопати в вухах брязкаю . Ну якось так "Вічная память ... бряц - бряц ... Господи помилуй ... бряц-бряц ..." . А вчора класно було : паперові кораблики на воді і сонце . Класно було , до певного моменту .І раптом знову перетворююсь на істеричку , і знов ті дивні комашки між лопатками . Кажись баришня у тебе нерви пошалюють .
В мусоропровод консервную банку
Я в полночь забросил ...
Классно гремит...
ВАЛЕРЯНКА кращий друг людини .