Мене трусить.Я напевно ніколи не зрозумію чому...?Навіть припустити не можу,бо кожен мій здоровий і логічний аргукмент ніколи не отримує практичного підтвердження.Ті хто оточує мене(рідні,друзі,чи просто-так-всі-решта) не мають жодної послідовності у вчинках.Це дратує.Я знаю що світ не можна виміряти і осягнути якимись формулами чи схемами,але хоч щось я повинна зрозуміти.Не хочеття завжди залишатися недоладною і розгубленою дитиною.