Переїхала я короче. Правда недалеко, а лише на 4 поверх. Дякую братику. Добре хоть ніс не посинів як минулого разу. Маю свою кімнату і певні правила))) Якось буде. Головне шо в діда спокійніше в раз 400. Мож нервіхки мене трохи попустять. Перестану кричати , істерити і гризти саму себе.
Про веселе: Вчора знайомили мої любі Ж і Т з Пашою. Ну в Паші є кубіки і мозок , і з лиця такий нічого лецистий. Ну але не стоїть в мене на "чужого"))) ММ дзвонив вже вдруге. Печера валить, туман повсюду, коники потікали бо холодно і моря не видно (можна лише покурити на кручі в тумані і подивитись на маяк)))))